Монографія Андрія Баумейстера «Буття і благо» є спробою дослідити онтологічні підстави практичної нормативності. Головну тезу автора можна сформулювати так: відповідь на питання про універсальну значущість практичних правил і норм безпосередньо залежить від відповіді на питання про сутнісні характеристики і цілі людського буття. Ми можемо відповісти на запитання «що я маю робити?» тільки якщо ми спробуємо відповісти на запитання «що означає вести повноцінне й осмислене життя?» або «що таке добре життя (eu-zên)?»